DAX – основний біржовий індекс Німеччини
Привіт всім, мене звати Антон Павлушко і це чергова серія подкасту «Щоденник капіталіста». Я український експат в Німеччині буду ділитися з Вами своїми думками про економіку, історію та фінансові ринки.
Сьогодні ми поговоримо про основний фінансовий індекс Німеччини та ЄС. Мова піде про DAX – це скорочення від словосполучення Deutscher Aktienindex. Дослівно «німецький індекс акцій».
Взагалі давайте поговоримо про те, кому потрібні такі індекси? Перші біржові індекси з’явились, ясна річ, у США. Наприкінці 19-го сторіччя весь світ переживав технологічну революцію, величезна кількість компаній потребували капіталу та виходили на біржу. Для того щоб отримати якийсь показник ділової активності на ринку акцій у далекому 1884-му році журналіст Чарльз Доу розробив індекс, у який увійшло 11 компаній. Чарльз Доу згодом стане видавцем The Wall Street Journal.
До першого індексу потрапили 11 акцій: одна фінансова компанія, одне пароплавство та одразу 9 компаній залізних доріг. Залізні дороги тоді – це як Інтернет-гіганти зараз. Назва пароплавства вам нічого не скаже, а ось про представника фінансового сектору мабуть всі чули – це оператор з переказів коштів Western Union.
Показник індексу друкували у газеті Customers’ Afternoon Letter. Поступово індекс змінювали, додавали та прибирали компанії. 26-го травня 1896-го року в газеті Wall Street Journal вийшов перший Dow Jones Industrial Average. До авторів індексу додався статистик Едвард Джонс.
Тепер давайте поговоримо про математику. Отже як можна рахувати такий індекс? Наприклад можна просто порахувати середню ціну акцій. Далі можна його дещо покращити і врахувати капіталізацію компаній чи об’єми торгів.
За основу можна брати не тільки ціну, але і наприклад середню ціну за якийсь період чи нормовану ціну, додаючи специфічні коефіцієнти.
Далі можна зробити категоризацію акцій по галузям – окремий індекс для банків, окремий індекс для фармакологічних компаній і т.п. Власне мова може йти не тільки про акції, але і про сировину чи інші види активів.
Для прикладу можна порахувати середню ціну квадратного метра у найбільших містах України, помножити на долю ринку чи кількість населення кожного міста і отримати зважену ціну квадратного ринку нерухомості в України – давайте назвемо це якось красиво Ukrainian Beton Index. Якщо цей індекс зростає, то в середньому зростає і ціна квартир по всій Україні.
Так само можна зробити якусь чудернацьку категоризацію акцій, взяти 20 найбільших з них і отримати новий індекс. Називайте його своїм ім’ям і друкуйте у відомій газеті – вітаю вас, ви – автор нового біржового індексу.
Але звичайно що не все так просто. Індекс повинен працювати і відображати якийсь реальний стан речей. Здебільшого індекси або історично друкувались в якійсь пресі (як Dow-Jones), або ж їх авторами виступали біржі (Nasdaq Composite) чи аналітичні компанії на кшталт Standard and Poor’s.
Журналісти, економісти, політики чи трейдери можуть за допомогою одного показника приблизно зрозуміти стан ринку чи галузі. Індекс – це такий собі градусник економіки чи якогось явища. Він не завжди відображає повну економічну реальність, а тільки її частину, яка торгується на ринках.
Наприклад в Україні також є свої біржові індекси – ПФТС чи UTX. Але велику частину економіку України тепер відіграють АйТі-компанії, але практично жодна з них не торгується на біржі. Тому до індексів треба ставитись обережно і розуміти сенс їх виникнення – тільки потім ними можна користуватись.
Тепер повернемось до Німеччини. Отже, біржовий індекс DAX так само бере свій початок з індексу, який ще у 50-ті роки друкувала газета Börsen-Zeitung („Біржова газета“). На базі цього індексу влітку 1988-го року запустили індекс DAX, у який увійшли 30 найбільших німецьких біржових компаній.
До цієї почесної компанії увійшли такі мастодонти економіки як Allianz, BMW, Deutsche Bank, Volkswagen, Siemens, Henkel, Lufthansa та інші.
До уваги брали ринкову капіталізацію та кількість акцій у вільній торгівлі, так званий free float – скільки акцій знаходиться у вільній торгівлі на біржі. Чому це важливо? Ціна повинна регулюватись вільним ринком, тому що частенько так буває, що великі пакети акцій забирають собі інституціональні інвестори, пенсійні фонди, корпорації. Вони просто володіють частинами компаній і не торгують ними. Отже для приватного інвестора такі акції не дуже цікаві, так само вони не цікаві для індексів.
В Україні також є свої акціонерні товариства, але наші олігархи залюбки люблять контролювати всю компанію разом і не торгуються на відкритому ринку. Тому не всі акціонерні компанії підходять для біржового індексу.
За свою історію DAX постійно змінювався – якщо з самого початку він складався з великої кількості відомих німецьких концернів, то потім було об’єднання Німеччини, буремні 90-ті, першій айті-компанії і навіть хвиля приватизації, що так само не оминула Німеччину.
Індекс так само сколихнуло низка скандалів. Було декілька поглинань, через що компанії залишали індекс. Були також різні обмеження і не всі компанії потрапляли до індексу – наприклад французько-німецький концерн Airbus довго не був частиною індексу, бо не підпадав під формальні правила включення до індексу.
Останні великі зміни індексу стались у вересні цього року. Найбільше зміна – індекс DAX було розширено до 40 акцій.
Отже, давайте поговоримо про розмір індексу. Скільки компаній повинно бути в індексі? З самого початку да DAX-у входило 30 компаній. Давайте так. 30 акцій – це було реально мало. Для такої великої економіки як німецька це взагалі ні про що. Більшість індексу займали автовиробники, страхувальники, хімічна промисловість та промислові концерни. У індексі практично не було представників нової економіки. «Старі» компанії мали таку велику капіталізацію, що якийсь новомодний інтернет-концерн просто не мав змоги дістатись колись до цього індексу.
Тобто, DAX треба було розширювати вже давно. А далі починається найцікавіше – у британців є FTSE100, Nikkei 225, S&P500, Russell 2000. І тут виявляється, що в Німеччині не так багато великих компаній, які котируються на біржі. Отже, формально DAX можна було розширити хоч до 500, але ця 500-а компанія не буде мати взагалі ніякого впливу на індекс.
Отже прийняли рішення розширити до 40 компаній. Дещо змінили критерії прийому. Основні з яких такі:
- акція повинна торгуватись на Франкфуртській біржі
- мінімум 10% акцій повинні знаходитись у вільній торгівлі
- компанія повинна бути з Німеччини або мати оперативне представництво в Німеччині
- компанія повинна вчасно оприлюднювати фінансову звітність та біржові новини
- за останні два роки до приєднання до індексу компанія повинна показувати позитивний прибуток EBITDA (прибуток до податків, амортизації та відсотків)
До речі, завдяки цьому пункту про прибутковість до індексу DAX скоріш за все не потраплять якісь неприбуткові Інтернет-бульбашки.
Так само є вимога на мінімальну ліквідність, а одна окрема акція не може займати більше 10% від індексу.
Двічі на рік індекс переглядають, але так само є можливість швидкого підрахунку індексу раз на квартал, якщо дуже зміниться ринкова капіталізація тої чи іншої компанії.
Далекого 1988-го року індекс починався з позначки у 1000 пунктів. Зараз ми добрались десь до рівня у 16000 тисяч пунктів.
З перевірки показників цього індексу починають свій день всі фінансові аналітики – це один з найважливіших показників біржової активності Європи і головний біржовий індекс Німеччини.
Окрім цього є ціла плеяда індексів з DAX-родини:
Той таки DAX можна порахувати без урахування дивідендів і ви отримаєте курсовий DAX
MDAX – індекс з 50 середніх компаній, там здебільшого перебувають кандидати до основного DAX.
SDAX – індекс з 70 малих компаній
TecDAX – спеціальний галузевий індекс компаній з технологічної галузі
Велика кількість професіональних інвесторів орієнтуються на акції з цього індексу. Наявність компанії у біржовому індексі – це ознака якості та приналежності до елітного клубу. Акції з DAX-індексів дуже активно торгуються і на них звертають увагу приватні акціонери. Не знаєш, що купляти з німецьких акцій – переглянь склад індексів DAX.
Ринкова капіталізація компаній у DAX40 близько 2 трильйонів євро. Найбільші з них – індустріальний магнат Linde та виробник софту SAP – десь по 150 мільярдів євро кожна. Найменші мають ринкову капіталізацію десь по 10 мільярдів євро.
Біржові індекси поки що не дістались до України, бо у нас як такої немає біржі. Тим не менше це питання часу, коли українці так само будуть раз на день перевіряти український аналог DAX-у, як це роблять німці.
З вами був «Щоденник Капіталіста» – тут говорять про гроші та як їх заробляти. А сьогодні ми німецький індекс DAX як градусник німецької економіки.
Аудіо-версію цієї статті ви можете прослухати як подкаст:
Ви також можете прослухати цей випуск на Spotify, Apple Podcast, Google Podcast чи скористатись сторінкою проекту на Anchor.
Це також може бути для Вас цікавим
«ЩОДЕННИК КАПІТАЛІСТА»: T-Aktie: народна акція для німців від Deutsche Telekom
25 років тому була приватизована німецька комунікаційна компанія Deutsche Telekom, акції якої тримали мільйони німецьких інвесторів. У найкращі часи ціна на акцію перевищувала 100 євро, але з часом обвалилась ледь не до 7 євро.«ЩОДЕННИК КАПІТАЛІСТА»: HelloFresh – харчовий гігант, народжений корона-вірусом
Kochbox або "їжа з коробки" – це концепт, завдяки якому німецька компанія HelloFresh увійшла до найбільших компаній на німецькій біржі (DAX40). Під час пандемії послугами компанії почали користуватись мільйони людей по всьому світу. На відміну від інших foodtech-стартапів німці з HelloFresh стали прибутковими.Xetra-Gold та золоті монети – як німецькі приватні інвестори купляють золото
Ви колись тримали в руках банківський кілограмовий злиток золота? А платини? А ви колись думали, як інвестують у золото приватні інвестори?Блог про європейське IT
IT-UA-DE - блог про європейську IT-галузь знаходиться в тестовій фазі. Якщо у Вас виникли якісь питання по текстах чи пропозиції, то Ви можете написати авторам.