«ЩОДЕННИК КАПІТАЛІСТА»: T-Aktie: народна акція для німців від Deutsche Telekom

Привіт всім, мене звати Антон Павлушко і це чергова серія подкасту «Щоденник капіталіста». Я український експат в Німеччині буду ділитися з Вами своїми думками про економіку, історію та фінансові ринки.

Приблизно 25 років тому сталась історична подія в історії європейського ринку акцій – на Франкфуртську біржу вийшла німецька комунікаційна компанія Deutsche Telekom.

Ця подія супроводжувалась нечуваною піар-компанією. Пересічного німця закликали купувати нову акцію з рекламних транспарантів та з телевізора.

T-Aktie – Т як скорочення від Телеком. Так от, T-Aktie повинна була стати «народною акцію» для німців. До реклами залучили багатьох тодішніх зірок кіно.

Типовий німець 80-90-х років відкладав гроші на банківський рахунок, купляв якісь страхові поліси, і мало хто інвестував в акції. T-Aktie могла стати поштовхом для народження нового типу німецького рітейл-інвестора. Це практично вдалось, але для багатьох це завершилось трагедією, але про все по черзі.

В перший день торгів практично два мільйони німців отримали у власність цю акцію – це принесло компанії рекордні 10 мільярдів євро. Отже, чому був такий ажіотаж?

І тут треба дещо розказати історію компанії Deutsche Telekom – що дослівно перекладається як «німецький телеком». Український аналог цієї компанії це наш легендарний «УкрТелеКом», який всі 90-ті намагались залишити у державній власності, але зрештою продали комусь задешево і запізно.

Deutsche Telekom – так само колись було державною компанією. Після другої Світової війни була заснована державна монополія Deutsche Bundespost (Федеральна поштова служба), яка стала спадкоємцем Reichspost, а ті в свою чергу продовжували справу ще Кайзерівської поштової служби.

Отже, держава контролювала в одній компанії пошту, логістичну службу, телефонію та всю інфраструктуру для цього. Ще вони займались відправкою грошових переказів – отже це також був ще і такий собі фінтех.

Це була велика державна монополія. Як і всі монополії вона розросталась, була неефективною і ставала все менш керованою, починала відставати технологічно. І реформувати таку махіну було важко. Фактично це була не компанія, а міністерство, де всі працівники були чиновниками з відповідним ставленням до розвитку компанії. І мова йде про мега-компанію, в якій працювало півмільйона людей. Десь приблизно у 70-80-х роках політики починають зважувати можливість реформ та приватизації цієї компанії.

Робити з одного великого міністерства одну велику компанію було недоречно, тому виокремили окремі активи – окремо телекомунікація, окремо пошта, окремо банківські послуги. Так було створено з Deutsche Bundespost – Deutsche Telekom, Deutsche Post та Postbank.

Паралельно у 89-му році проходить об'єднання Німеччини і перед цими компаніями відкриваються нові виклики. На баланс умовного Deutsche Telekom переходить вся відстала галузь телекомунікацій Східної Німеччини. І їх треба підтягнути до технічного рівня Західної Німеччини.

Але і тут все не так просто, бо ми говоримо про 80-90-ті роки, коли вже на арену виходить стільниковий зв'язок та з'являється Інтернет для широких верств населення. Американські телекомунікаційні концерни все далі віддаляються від європейських.

Окрім нових викликів ще була купа старих соціальних боргів, це все ще колишній державний концерн, який відповідає наприклад за пенсійне забезпечення колишніх чиновників і частина працівників взагалі ще мала статус чиновників – тобто купа соціальних зобов'язань.

Єдиним можливим виходом було приватизувати ці компанії і залучити якомога більше коштів для подальшого розвитку. Вирішують вивести Deutsche Telekom на біржу.

В рекламу акцій Deutsche Telekom вклали 100 мільйонів дойчмарок – так звана T-Aktie в уявленні акціонерів повинна була стати такою собі другою пенсією.

І 18-го листопада 1996-го року акції Deutsche Telekom почали торгуватись на біржі – це були нові акції для нових акціонерів. Всі старі акції залишились в руках Німеччини та її державних банків. Люди залюбки розкупили цю нову акцію. В перший день акція коштувала на рівні 28,50 дойчмарок – зараз це десь 14,57 євро. Два мільйони німців стали акціонерами компанії, що принесло компанії 10 мільярдів євро.

Це друга половина 90-х, всі ходять з мобільними телефонами, всі користуються модемами – все більше приватних компаній виходить на цей ринок, і Deutsche Telekom починає втрачати природну монополію. Щоб не відставати, потрібно більше грошей на розвиток.

Ціни на акцію ростуть, і вирішують випустити нові акції – влітку 1999-го року проводять продаж цих додаткових акцій, що знову розлітаються серед приватних інвесторів. Цього разу за ціною вже у 39,50 євро – це приносить додаткові 10,8 мільярдів євро.

Отже, це ми вже виходимо на початок 2000-х – це золоті часи першої ери Інтернет-буму. А Deutsche Telekom якраз виступає таким собі гігантом мобільного зв'язку і водночас інтернет-провайдером. Зрештою влітку 2000-го державні банки продають частину державних акцій – цього разу вже за 63,50 євро, що приносить рекордні 13 мільярдів євро. Ці гроші пішли не компанії, а по суті на піку ціни їх забрала собі держава.

У найкращі часи акцією Deutsche Telekom володіють 10 мільйонів німецьких приватних інвесторів – нечуваний успіх!

Але... це вже криза доткомів. Ще у березні 2000-го року акція коштувала рекордні 103,50 євро, а вже влітку всього біля 60 – з цих пір акція поступово починає валитись вниз. Через пару років після низки скандалів ії взагалі можна було підбирати по 7 євро – в два рази нижче за найпершу початкову ціну торгів. В цій ситуації держава Німеччина могла тільки потирати руки, що вона так вчасно на високих цінах змогла здибатись такого проблемного активу.

А що ж такого сталось? Виявилось, що часи змінюються. Через ейфорію доткомів компанію почала декілька невдалих інтернет-проектів, зробила декілька дорогих придбань. Десь невчасно прийняли рішення, десь прийняли погане рішення. Потім почав мінятись менеджмент.

Зрештою починаючи з 2002-го року акція компанії Deutsche Telekom торгується з діапазоні між 8 і 16 євро. Наче і бізнес розвивається і якось поступово все налагодилось, але хайп пройшов. Довіра інвесторів втрачена. Навіть не втрачена, а скоріше скомпрометована. Оце падіння з рівня у 100 євро до 10 євро акції, яку держава рекламувала як ледь не нову пенсію – це відбило бажання бути акціонерами у цілого покоління німецьких інвесторів. І ще досі в приватних бесідах з німцями вам можуть розказати, як вони у 90-ті взяли акцію, а вона потім впала і це була така загальнонімецька інвесторська травма. Десь як історія з ваучерами та приватизацією в Україні.

Але бізнес розвивався. У тому ж таки буремному 2000-му році під час кризи доткомів вони купили за шалені 50 мільярдів доларів регіонального мобільного оператора VoiceStream та Powertel. Це мрія кожної компанії вийти на ринок США за будь-яку ціну. Ну ось цю високу ціну вони і заплатили. VoiceStream згодом змінив назву на T-Mobile US. Експансію на ринку США –  це дорого. Щоб не відставати від конкурентів треба бути технічно на найвищому рівні – мова йде про стаціонарний швидкісний Інтернет, потім мобільний Інтернет, далі 3G-4G-5G. А ще не сплять конкуренти і постійна боротьба на найпривабливішому ринку світу.

У 2013-му році американський відділ Deutsche Telekom вийшла самостійно на біржу. З тих пір акції компанії зростають і зараз ринкова капіталізація T-Mobile US коштує більше ніж сама Deutsche Telekom, хоча ще й досі половина компанії належить німецькому концерну.

Здається зараз всі ці шалені інвестиції починають виправдовувати себе. Новий менеджмент дуже активно розвиває компанію. Декілька років тому T-Mobile US злились з ще одним мобільним оператором Sprint. І зараз вони є другим за кількістю абонентів мобільним оператором США – дещо поступаються Verizon та нещодавно обійшли AT&T.

Повернемось в Європу. Тут Deutsche Telekom вдало скористався розширенням ЄС і вийшов на нові ринки у Східній Європі – Польща, Чехія, Хорватія, Словенія, Угорщина та інші. Сюди додались телевізійні проекти – разом з Інтернетом вони продають також пакети телеканалів.

Якщо проїхатись по Європі, то ви точно побачите це лого з літерою Т кольору «магента» – щось середнє між червоним та рожевим. Такий собі колір в стилі «вирві глаз». Цей колір компанія запатентувала і ревно бореться з конкурентами, хто наважується використовувати схожі «рожеві» фарби. 

Таким чином німецький концерн Deutsche Telekom відіграє провідну роль на рідному німецькому ринку і контролює ринки декількох країн ЄС + володіє половиною одного з ключових операторів у США. Оберти компанії минулого року перевищили 100 мільярдів євро.

Звучить круто? Звичайно! Але це якось поки не дуже допомагає акції. Вона все ще знаходиться на рівні 15-16 євро, іноді виринаючи на рівень 18 євро. Попри ейфорію на ринках компанія все одно не може перетнути психологічно важливий рівень у 20 євро. Проте компанія активно платить дивіденди на рівні 3-4%, за що ми її і любимо :)

Отже, чи можна вважати історію компанії Deutsche Telekom успіхом чи провалом? Інвестори, що купляли її за 100 євро скоріш за все не скоро або ніколи не відіб’ють свої гроші.

Якщо ви купили акцію в перший день торгів і не продавали, то стабільно отримували свої 4% річних.

З точки зору рядових німців акція Deutsche Telekom – це така собі народна фінансова травма, яку уряду ще не скоро вибачать. Кожного року дату першого виходу на біржу згадують у пресі і розказують про трагедію цієї акції та її інвесторів, що купляли акцію у часи доткомів.

З іншого боку, інвестори знали, що робили – в кінці 90-х на початку 2000-х не тільки німці, але і весь світ вперше серйозно втратив гроші на Інтернета-проектах.

Ну хто міг подумати тоді, що ця акція буде колись падати? Це мені чимось нагадує сьогоднішніх інвесторів у Теслу, Біткойн чи будь-який інший хайповий проєкт. Інвестиції, навіть у такі здавалось би стабільні проекти, це все одно завжди ризик. Цей урок вивчили мільйони німців. З іншого боку ця акція допомогла мільйонам німців спробувати себе на фінансових ринках. Чого і Вам бажаю!

З вами був «Щоденник Капіталіста» – тут говорять про гроші та як їх заробляти. Підписуйтесь на мій подкаст, поширюйте його в соціальних мережах – будемо разом розвивати контент українською!

Аудіо-версію цієї статті ви можете прослухати як подкаст:

Ви також можете прослухати цей випуск на Spotify, Apple Podcast, Google Podcast чи скористатись сторінкою проекту на Anchor.

Це також може бути для Вас цікавим