NearBees - мед у конверті або як поєднати бджіл та покупця

Ідея цього стартапу могла б спрацювати і в Україні, адже український мед активно експортується до ЄС. Але робота з постачальниками та логістика як завжди в харчовій галузі виявляються доволі складною справою. "Медовий" стартап з Мюнхена, здається, знайшов вдалий спосіб вирішити цю проблему.

Мед у Німеччині – продукт недешевий, особливо якщо мова йде про високоякісний мед. У супермаркетах завжди можна знайти дешевий мед за 2-3 євро за півлітрову банку. Однак іноді він нагадує банальний розведений у воді цукор. Тому більш якісний мед коштуватиме вже 3-5 євро – але і тут мова йтиме про суміш німецького та імпортного меду.

Цікаво, що Україна якраз і є одним з постачальників такого меду для змішування. Минулого року Німеччина імпортувала 87756 тонн меду на загальну суму 259 мільйонів євро. Німецькі виробники не можуть покрити великий попит і виробляють всього 26 тисяч тонн меду. Головними імпортерами меду до Німеччини є Аргентина (14097 тонн), Мексика (13692 тонн) та Україна (13098 тонн). Загалом Німеччина є найбільшим покупцем українського меду.

Проте український мед загалом доволі дешевий – приблизно $2,25 за кілограм. Набагато цікавіше торгувати медом німецького виробництва. Тут відіграє роль і відданість місцевим продуктам (такий собі харчовий патріотизм), і використання слів "біо" в назві продуктів, адже "біо-логічність" походження меду в Німеччині набагато легше перевірити ніж якийсь біо-мед з України. Відповідно і ціни на такий місцевий мед починаються від 5 євро за півлітрову банку. Стандартне фасування для рітейлу – півлітрова банка меду, ціна на яку для німецьких марок починається від 5 євро. Ціна літру німецького меду таким чином сягає 10-20 євро за літр – з цінами на український мед не порівняти.

Можливою ідеєю для українських виробників меду був би вихід на німецький ринок в сегмент дорогих біомедів, з використанням якоїсь місцевої родзинки на кшталт "Мед з Карпатських гір" чи "Степний скіфський мед". При вдалій маркетинговій роботі – від роликів про роботу бджіл, до фільмів про виробництво кінцевого продукту з продажем пов'язаних з медом товарів – можливо зайняти нішу ексклюзивних медів.

Проте, мед це товар дуже вибагливий як і його покупець. Комусь не подобається мед з супермаркету і він віддає перевагу бджолярам з околиць, які не можуть похизуватись великим врожаєм, проте подобаються покупцям своєю регіональною орієнтовністю та смаком. Таких бджолярів доволі багато навколо будь-якого великого міста, але як поєднати локального виробника та споживача?

Саме цю проблему хоче вирішити стартап NearBees – локальні виробники меду можуть зареєструватись на сайті, зробити опис свого меду та виставити ціни. Але однією з головних проблем при продажі таких продуктів онлайн є транспортування продукту. Щоб переслати класичну півлітрову банку поштою звичайному бджоляру довелось би пересилати цілу посилку. А ще як не пакуй, а скляна тара завжди може розбитись по дорозі.

NearBees пропонує розливати мед у герметичні конверти та пересилати поштою. Мед доводиться до рідкого стану, заливається до конверта та закривається – після цього його можна пересилати як звичайний конверт.

Проект заробляє на комісійних виплатах та на реалізації герметичної тари. На сайті проекту наводиться приклад розрахунків ціни – якщо продавати 400 грамів за роздрібною ціною у 9 євро, то віднявши комісійні (15%), пересилку (1,50 євро) та медову тару (1 євро), чистими бджоляр отримає 4,65 євро. Непоганий підробіток для фермерів з провінції. Від регіону до регіону ціни відрізняються, але в цілому мова йде десь про ціновий діапазон у 2-3 євро за 100 грамів.

На проекті зареєстровано понад 1100 бджолярів, він активно бере участь у різноманітних змаганнях як один з провідних "Green Tech" проектів Німеччини.

З одного боку ідея проекту може здатись занадто локальною та такою, що більше підходить до насичених товарами ринків, де люди вже шукають не так товар, як товар з історією, ідеєю чи іміджевою особливістю. З іншого боку, ідея проекту якраз дуже універсальна, бо люди по всьому світу віддають перевагу скоріше регіональним продуктам.

Це також може бути для Вас цікавим

«ЩОДЕННИК КАПІТАЛІСТА»: T-Aktie: народна акція для німців від Deutsche Telekom

25 років тому була приватизована німецька комунікаційна компанія Deutsche Telekom, акції якої тримали мільйони німецьких інвесторів. У найкращі часи ціна на акцію перевищувала 100 євро, але з часом обвалилась ледь не до 7 євро.

DAX – основний біржовий індекс Німеччини

Ранок фінансових аналітиків починається не з кави, а з перегляду численних біржових індексів зі всього світу: Dow Jones 30, NASDAQ 100, S&P500, Nikkei 225, Russell 2000, FTSE100, CAC40, EuroSTOXX50 та звичайно німецький біржовий індекс DAX40.

«ЩОДЕННИК КАПІТАЛІСТА»: HelloFresh – харчовий гігант, народжений корона-вірусом

Kochbox або "їжа з коробки" – це концепт, завдяки якому німецька компанія HelloFresh увійшла до найбільших компаній на німецькій біржі (DAX40). Під час пандемії послугами компанії почали користуватись мільйони людей по всьому світу. На відміну від інших foodtech-стартапів німці з HelloFresh стали прибутковими.

Блог про європейське IT

IT-UA-DE - блог про європейську IT-галузь знаходиться в тестовій фазі. Якщо у Вас виникли якісь питання по текстах чи пропозиції, то Ви можете написати авторам.


© 2018 ITUADE - новини та аналітика про європейську IT-галузь, вихід українських фірм на ринок ЄС