Sharing economy - світ занадто складний для простих рішень

В останні роки все більшої популярності набувають ідеї sharing economy – загальний тренд боротьби з надмірним споживанням та за економне використання земельних ресурсів, в економічній реальності вилився в появу низки фірм накшталт Uber чи Airbnb, що дають змогу приватним особам підзаробити завдяки володінню тим чи іншим ресурсом.

Ідея здачі в оренду чогось "зайвого" загалом не нова, тому новий тренд підхопили численні стартапи, що дають змогу орендувати не тільки звичайні квадратні метри чи авто замість таксі, а і взяти в оренду яхту (yachtico, clickandboat) чи навіть приватний літак (JetApp, VistaJet). Іноді ці ідеї не особливо вирізняються від конкурентів навіть в оздобленні лого. Проте загальний тренд дає заробити всім, саме тому клони Uber-а будуть ще деякий час з'являтись ледь не в кожній країні.

Якщо взяти за основу ідею спільного споживання, оздобити її красивими розповідями про місію порятунку планети та боротьби проти всесвітнього потепління, то в принципі у вас на руках вже є готовий стартап. Логічним продовженням Uber-а, був би Uber тільки на екологічно чистих машинах, або коли з кожної поїздки долар йде на порятунок місцевого зоопарку. Одне діло просто взяти таксі чи їздити по довіренності, а інша справа відчувати свій внесок у щось велике та корисне.

Просто взяти машину в оренду – не круто. Взяти в оренду машину та перевіренного водія, що точно не буде грузити своїми поглядами на геополітику чи хітами з "Радіо Шансон". Де можна орендувати машину, там рано чи пізно справа дійде і до мотоциклів, ролерів (emmy sharing) чи велосипедів.

Бізнес-ідея таких стартапів доволі проста – створюється програма по керуванню "орендою". Зазвичай зручний додаток на мобільний телефон. Далі набирається база "власників" – машин, квартир, яхт, джетів. Для прискорення процесу залучення нових "власників" звичайно потрібні гроші на рекламу та маркетинг. Починати такі проекти на бідних ринках особливого сенсу немає, тому всі такі великі проекти з'являються там, де є великий ринок та велика кількість заможних користувачів.

Користувачі платять свій маленький відсоток за використання мобільного додатку. Плата здебільшого умовно маленька, але за рахунок великої кількості використань такі компанії виходять на великі оберти. Також окремо треба сказати про ілюзію екс-територіальності таких сервісів.

Також окремо треба сказати про ілюзію екс-територіальності таких сервісів

Ідея та програма розроблена за океаном легко переноситься на інші країни простим додаванням карт нових країн. Власне десь так на ринок Європи і виходила більшість американських концернів. Спочатку простий топорний вихід на місцевий ринок, коли нікого особливо не питають, а просто приходять на ринок. Поступово та чи інша компанія набирає популярності, відкривається місцевий офіс, проводяться маркетингові кампанії, що пояснюють корисність та неминучість нового тренду.

Але поступово державна машина оговтується від першого шоку і починає регулювати дію таких компаній. І ось вже Uber заборонено ледь не у половині країн Європи. І ось вже в кожній другій країні є свій рідний клон Uber-а. Власне, sharing economy означає також sharing ideas, тому клони будуть зявлятись завжди.

І дійсно, це з точки зору хіпстера-антиглобаліста все дуже просто, а на практиці кожна така компанія руйнує якусь давно існуючи галузь. Що тепер робити таксистам, коли таксистом може бути кожен, хто встановив у себе Uber? Що робити готелям, коли тепер завдяки Airbnb маленьким готелем може бути кожен власник квартири?

В таких випадках на допомогу приходить державний регулятор, що або забороняє, або обмежує, або обкладає податками. Платформи роблять вигляд, що не розуміють про що взагалі мова. Проте податки ще ніхто не відміняв і їх треба платити. В Європі американські sharing economy companies нікому особливо не потрібні, бо податки і основні оберти сплачуютьч не в Європі. Отже, або ви граєте за загальними правилами з податками-дозволами-регулятором, або ніякої вашої sharing economy нам тут не потрібно.

Airbnb – чудова альтернатива дорогим готелям в Парижі, проте не все так просто

З грудня минулого року всі об'яви на Airbnb для квартир в Парижі повинні квазувати реєстраційний номер, що його виділяє місцева влада. Проте на сьогодні тільки 16% з 60000 паризьких об'яв вказують такий номер. За останні декілька років Париж втратив через Airbnb & Co. понад 20000 квартир, що стали часними готелями. Тепер влада Парижа йде до суду проти Airbnb та Wimdu. І щось мені здається, що у столичної влади у французьких судах непогані шанси на перемогу над закордонними адептами sharing economy.

Саме тому спочатку ЄС визнав Uber транспортним перевізником, потім взагалі дозволив кожній країні забороняти цей сервіс на власний розсуд. Розподілена економіка та світ без кордонів не відміняють місцевих податків та інтереси локальних бізнесів. Sharing economy – гарна ідея, проте світ занадто складний для простих рішень.

Це також може бути для Вас цікавим

#LikeABosch - як німецький концерн популяризує Internet of Things

Німецький концерн Bosch завдяки агресивному маркетингу популяризує свої рішення у сфері Internet of Things.

Made in EU: європейські фірми єднають зусилля для виготовлення електробатарей

Одним з викликів автомобільної галузі останніх років став перехід деяких виробників на двигуни на альтернативному паливі. Трендсетером в цьому напрямку стала американська компанія Tesla, електричні седани якої захоплюють ринок.

Фінтех-стартап Raisin купив німецький банк MHB-Bank

Практично кожен день з'являються новини, що той чи інший банк викупив долю в стартапі, але німецький фінтех-стартап Raisin зробив навпаки та купив собі банк-партнер.

Блог про європейське IT

IT-UA-DE - блог про європейську IT-галузь знаходиться в тестовій фазі. Якщо у Вас виникли якісь питання по текстах чи пропозиції, то Ви можете написати авторам.


© 2018 ITUADE - новини та аналітика про європейську IT-галузь, вихід українських фірм на ринок ЄС