Владислав Яценко: "Менеджери великих банків в UK беруть приклад з Revolut"

Фінтех-стартап Revolut в Лондоні вважають одним з найперспективніших проектів у сфері фінансів, що вже за декілька років замінить сучасні банки. Нещодавно проект після чергового раунду інвестицій був оцінений у 1,7 млрд доларів – таким чином Revolut став одним з небагатьох європейських unicorn-стартапів. Плани компанії глобальні – вихід на ринки США та Азії, експансія на ринку банківського рітейлу. Приємно, що співзасновником та технічним директором цього проекту є українець Владислав Яценко, який розкаже нам про Revolut.

– Як все починалось і як Ви потрапили до Revolut?

– Ідея була Миколи Сторонського, ми зустрілись з ним через спільного знайомого. Він розповів мені про проект і що він шукає технічного кофаундера. Я сказав Окей, хоча в той момент я понад рік part-time працював над своєю ідеєю, але почались труднощі в пошуку людей. На певному етапі просто виникло відчуття, що може треба це кинути й піти в інший проект.

– А в чому полягала ідея вашого проекту?

– Мій проект був пов’язаний з рекрутингом в IT. Ринок зростає швидко, в Лондоні, здається, більше рекрутингових агентств, ніж кандидатів. І я хотів якось розв’язати цю проблему, але воно якось важко йшло.

– І ви переключились на Revolut...

– Так, бо ідея проекту дійсно здалася цікавою. В Британії на кожні вихідні багато людей виїжджає кудись на відпочинок. І проблема обміну валют дуже гостро стоїть. Саме цю проблему ми хотіли вирішити.

Було важко шукати людей для проекту. Спочатку ми пробували робити це з якимись партнерами, можливо є вже якісь фірми, які б могли нам допомогти зробити MVP (Minimun Viable Product). Я висилав наші вимоги на двох сторінках, але після цього в них якось ентузіазм зникав. Довелось все робити самим, потім прийшов другий програміст і понеслась. І у березні 15-го ми запустили бета-версію.

– Невже обмін валют – це така велика проблема для Великобританії?

– Не тільки для Великобританії. Краще за все це розумієш в аеропорту, коли підходиш до банкомата і хочеш зняти валюту. Іноді буває, що комісійні становлять на 100 фунтів – до 20% при купівлі євро. Такими прикладами ми дуже вдало користались, щоб показати, що ми хочемо зробити. Якраз перед нашою появою з’явився проект Transferwise, який теж намагався вирішити цю проблему і швидко набрав популярність. Тому нам було легко пояснювати, що ми хочемо створити.

Але Вас найчастіше згадують разом з ключовими конкурентами – німецьким N26 чи британським Monzo. В чому ключова відмінність Revolut?

– Ми починали з проблеми обміну валют. З самого початку ми не дивились на цей проект, як на локальний онлайн-банк. Я би порівняв наш проект з Uber на ринку фінансів. Тобто, Вам не треба знати мову, знати місцеві ціни. Просто є уніфікований сервіс, який доступний по всьому світу. Ми станемо проектом, що працює по всьому світу. І поступово все до цього йде.

Я би порівняв наш проект з Uber на ринку фінансів...

Банкінг в Західній Європі більш застарілий, тому їм важко впроваджувати якісь інновації. Іноді буває легше просто створити новий онлайн-банк, ніж докорінно змінити старий класичний банк. Ми знаємо, що менеджери великих банків в UK ставлять наш проект у приклад своїм працівникам.

Зараз ми активно працюємо у Великобританії та материковій Європі. І цього року будемо запускатись в Америці та Азії.

– А чи не зарано Ви виходите на ринок США, адже у Вас ще є багато роботи в Європі?

– Європа різна. Деякі ринки більш складні, як, наприклад, Німеччина – там споживачі більш консервативні і їм важко змінити свої звички. Що й казати, якщо в Німеччині ще дуже поширені готівкові операції, а скажімо у Скандинавії «кешем» відбувається менше ніж 1% транзакцій.

– Може люди все ще не дуже довіряють онлайн-банкам?

– Так, у людей є більша довіра до вже наявних інституцій, але ми працюємо над нашим сервісом і робимо його набагато кращім ніж те, чим багато людей користуються сьогодні. В результаті наші користувачі часто рекомендують наш сервіс знайоми або навіть в публічному Інтернеті. Як приклад, подивіться нашу сторінку на Твіттері.

– До речі, про банки. Яка різниця між онлайн-банками та класичними банками.

– Зараз ми працюємо як E-Money Institution. Це значить, що всі гроші, які Ви переводите до Revolut, лежать на рахунку в якомусь банку з рейтингом AAA. Ми не можемо з ними нічого робити, ми тільки можемо їх виводити, щоб оплачувати транзакції. Банківська ліцензія потрібна, щоб надавати депозити та давати кредити. Зараз ми не може цього робити. В якомусь сенсі зараз наш продукт можна розглядати, як депозит з нульовим відсотком, який надає додатково багато інших переваг, зокрема по обміну валют.

– Але Ви вже подали документи на банківську ліцензію?

– Так, цього року ми плануємо отримати банківську ліцензію для ЄС. Ми робимо це в Литві. Біля 5% населення Литви користуються нашими картками. Якось так з самого початку сталось, що ми стали популярними саме в цій країні. Литва маленька країна, що створює гарні умови для фінтех-стартапів. У чомусь вони запозичують досвід Естонії.

Біля 5% населення Литви користуються нашими картками. Якось так з самого початку сталось, що ми стали популярними саме в цій країні...

– А як будуть ставитись до «литовської» банківської ліцензії умовні німці чи британці?

– Банківська ліцензія в Литві підтверджена Європейським Центробанком. Це значить, що депозитні вклади будуть застраховані на суму до 100 тисяч євро. Таким чином, ми зможемо вийти на ринок депозитів і кредитування в ЄС і будемо проводити далі нашу експансію.

– А як ви плануєте потім виходити на інші ринки, якщо Ваш кофаундер завжди наполягає, що Револют не займається маркетингом. Що це значить? Може такі заяви це і є Ваш маркетинг?

– Це значить, що у нас дійсно немає відділу маркетингу. На початку ми хотіли працювати з блогерами, у нас була реферальна система, коли за кожного запрошеного користувача ми давали на рахунок 5 фунтів. Але ми подивились на ефективність і відмовились від цієї ідеї. Поки ми витрачаємо гроші на те, щоб розбудувати продукт та запропонувати кращі умови для клієнтів.

– Після отримання банківської ліцензії ви почнете працювати вже і з корпоративними клієнтами?

– Поки що ми працюємо на ринку рітейлу та SME (малий та середній бізнес), а робота з великими клієнтами займає багато часу і сил. Коли ми робили пре-реєстрацію, то у нас вже реєструвались великі компанії, щоб подивитись на наш продукт. Хоча зараз у нас вже є понад 25000 клієнтів Revolut for Business – це платна послуга з помісячною оплатою. Наш дуже популярний сервіс, що особливо привабливий у фірм та фрилансерів, що працюють з іноземними постачальниками та замовниками.

В Україні багато фрилансерів користуються сервісами на кшталт Payoneer та інші. Було б цікаво вийти з пропозицією для них.

– В першій частині інтервю ми з Вами докладно поговорили про Revolut та банківську справу і завершили розмову питанням про можливих українських клієнтів. Коли Revolut вийде на український ринок?

– Ми зараз запустили реєстрацію і дивимось, на яких ринках існує попит на наш продукт. Наша ліцензія в UK покриває також ринок всього ЄС. А в Україні треба мати для цього окремі ліцензії. Десь уряди більш відкриті на інновації. Мені здається зараз в Україні навіть нема спеціальних ліцензій для електронних грошей – поняття електронних грошей є, а ліцензії нема, і треба бути банком для цього. В Україні багато фрилансерів, які користуються проектами на кшталт Payoneer. Думаю, у нас багато потенційних клієнтів і Україна є в наших планах.

– Окремо відзначу, що кофаундер Revolut чудово володіє українською мовою. Розкажи дещо про себе.

– Я з сім’ї військових, народився у Східній Німеччині. А потім ми повернулись в Україну і жили у місті Южне. Там я ходив до єдиної української школи в місті, імені Чорновола. Саме там я навчився розмовляти українською мовою. Потім навчався у філіалі Києво-Могилянської Академії в Миколаєві, вивчав комп’ютерні науки.

Потім у мене був вибір:  їхати працювати в Київ на більшу зарплатню чи їхати працювати в Польщу, в компанію, де я отримаю унікальний досвід, якого ніде не мав, і навіть на менші гроші.

– А чому Польща? Доволі незвичне рішення, як на 2006-й рік.

– Багато в чому це була випадковість. Я декілька разів був у Кракові, а потім через знайому, що працювала вже в Comarch, подивився, що за компанія. Ще під час магістратури вислав їм своє резюме на стажування, а потім отримав запрошення на співбесіду.

Я там пропрацював три роки – це був мій найкращий досвід роботи в компанії. Взагалі дуже важливо пожити в інших країнах, набратись досвіду. Це найкраще, що може статись з молодою людиною.

Взагалі дуже важливо пожити в інших країнах, набратись досвіду. Це найкраще, що може статись з молодою людиною...

– А якби тобі було 30 років, ти б теж поїхав?

– Певно так. Скажімо так... я не знаю, чому би я сидів до 30 років вдома :)

– А як ти опинився у Лондоні?

– Теж випадково. Я готувався емігрувати в Австралію і мав дві пропозиції – у Франкфурт та Лондон. Я подумав, що поживу рік у Лондоні, попрацюю над своєю англійською, але ось залишився.

– А думаєш колись повернутись в Україну?

– Наразі ні.

– Можливо відкрити в Україні офіс?

– Ну, по-перше, я проти аутсорсу на такій стадії. Це буде зараз тільки сповільняти справу. При тому, що в фінансовому секторі це вимагає, з точки зору ліцензій та процесів, додаткових витрат.

По-друге, аутсорс в Україні дещо розпестив людей. Відкрити офіс в Україні буде реально важко. Ми зараз набираємо програмістів на релокацію, але чомусь справа йде реально дуже важко. Люди на початку своєї кар'єри не цікавляться перспективами (окрім конкурентної зарплатні і цікавих проектів, ми ще приваблюємо працівників опціонами), їх цікавлять соціальні пакети та гроші. Справа навіть не доходить до технічного інтерв’ю. Цю тенденцію я навіть спостерігав ще в Польщі, коли на роботі ми співпрацювали з однією українською компанією. Вже тоді для мене це якось дивно виглядало.

Тому загалом, будемо відверті, кандидатів поки не так багато, хоча можливо ми поки що просто мало шукали.

А в Кракові у нас customer service, деякі функції back-office та compliance. Десь 150 людей. І до речі, в Польщі ситуація дуже схожа на українську – важко набрати інженерів. Хоча на відміну від Лондона, там вони принаймні є. В Лондоні більшість інженерів це експати. Тут просто мало людей йдуть вчитись на Computer Science, люди більш охоче йдуть в менеджмент, business development.

В Лондоні більшість інженерів це експати. Тут просто мало людей йдуть вчитись на Computer Science, люди більш охоче йдуть в менеджмент...

Тобто, в українських програмістів в Лондоні є дуже гарні шанси?

– Ну так. Але я ж кажу, що іноді на співбесідах люди ставлять дуже дивні питання. Замість того, щоб мати бажання працювати в динамічній молодій компанії та розвиватись, в тебе скоріш питають якісь дивні питання про страхування. Хоча і страховки в нас є, і ми платимо зарплатню на рівні ринку.

– Дивна ситуація...

– Повернутись наші програмісти завжди встигнуть. Розкажу про свій досвід подальшої співпраці з Україною. Скажімо, частину заготовок для карток Revolut ми робимо в Україні. Іноді, знаєш, там на TED, розказують, що праця повинна бути цікавою. І можливо для України, де в людей не так багато грошей, це ще зарано. Але я думаю, що наші програмісти вже задовольнили свої грошові потреби та їм треба більш креативно підходити до життя.

– Сподіваюсь, твій позитивний досвід надихне багатьох і чекаємо на появу Revolut в Україні!

 

Антон Павлушко, спеціально для ITUADE

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на https://www.ituade.com.ua/ обов'язкове (для інтернет-ресурсів наявність гіперпосилання, відкритого для пошукових систем).

Це також може бути для Вас цікавим

«ЩОДЕННИК КАПІТАЛІСТА»: T-Aktie: народна акція для німців від Deutsche Telekom

25 років тому була приватизована німецька комунікаційна компанія Deutsche Telekom, акції якої тримали мільйони німецьких інвесторів. У найкращі часи ціна на акцію перевищувала 100 євро, але з часом обвалилась ледь не до 7 євро.

DAX – основний біржовий індекс Німеччини

Ранок фінансових аналітиків починається не з кави, а з перегляду численних біржових індексів зі всього світу: Dow Jones 30, NASDAQ 100, S&P500, Nikkei 225, Russell 2000, FTSE100, CAC40, EuroSTOXX50 та звичайно німецький біржовий індекс DAX40.

«ЩОДЕННИК КАПІТАЛІСТА»: HelloFresh – харчовий гігант, народжений корона-вірусом

Kochbox або "їжа з коробки" – це концепт, завдяки якому німецька компанія HelloFresh увійшла до найбільших компаній на німецькій біржі (DAX40). Під час пандемії послугами компанії почали користуватись мільйони людей по всьому світу. На відміну від інших foodtech-стартапів німці з HelloFresh стали прибутковими.

Блог про європейське IT

IT-UA-DE - блог про європейську IT-галузь знаходиться в тестовій фазі. Якщо у Вас виникли якісь питання по текстах чи пропозиції, то Ви можете написати авторам.


© 2018 ITUADE - новини та аналітика про європейську IT-галузь, вихід українських фірм на ринок ЄС